Досліджені питання взаємозв'язаних процесів внутрішньої бібліотечної технології і процесів мережевої взаємодії книгозбірень та розроблені теоретичні засади для створення автоматизованої системи наукової бібліотеки з використанням Internet/Intranet технологій. Запропонована інформаційна технологія мережевої взаємодії книгозбірень України на основі он-лайнового комп'ютерного бібліотечного центру, а також методика оптимізації вибору комплексу технологічних засобів для автоматизації бібліотечних процесів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної діяльності за умов формування інформаційного суспільства. Визначено специфіку комунікаційних технологій, що висвітлюють певні етапи розвитку системи соціальних комунікацій: документальний, інформаційний, когнітивний. Досліджено використання комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній діяльності України, визначено місце даних технологій у структурі технологій інформаційного суспільства. Проведено порівняльний аналіз комунікаційних технологій. Виявлено напрями модернізації технологічного компонента професійної свідомості бібліотекаря з урахуванням стану та тенденцій розвитку комунікаційних технологій у бібліотечно-інформаційній сфері. Запропоновано концепцію адаптації комунікаційних технологій до бібліотечно-інформаційної сфери.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Узагальнено наукові розробки українських і зарубіжних фахівців щодо формування системи обслуговування читачів. Досліджено особливості зміни читацького складу в 1990-х рр. - у період зменшення ідеологічного впливу та посилення ролі читача як основного об'єкту бібліотечної діяльності. Наведено детальну характеристику послуг, які пропонуються читачеві згідно з запитом. Вперше в українському бібліотекознавсті з залученням значного статистичного матеріалу та з використанням соціологічного методу визначено соціально-демографічні характеристики читацького складу Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (НБУВ) у 1990-х рр., їх динаміку та тенденції змін. Здійснено комплексний аналіз сучасної системи обслуговування з організаційним, технологічним та методичним забезпеченням читацьких інформаційних потреб і створенням сприятливого бібліотечного середовища. Проведено соціологічне опитування фахівців щодо оцінки бібліотечно-інформаційних послуг і формування номенклатури, зорієнтованої на потреби користувачів з широким використанням в обслуговуванні елементів бібліотечного маркетингу. Вивчено реальний попит читачів НБУВ на бібліотечні, бібліографічні й інформаційні послуги як основний чинник формування якості системи обслуговування. Запропоновано автоматизовану технологію створення бази даних відомостей про читачів (БД ВЧ), розроблено метод реєстрації, впроваджено новий читацький квиток і структуру читацького номера, що дозволяє забезпечити диференційоване обслуговування різних категорій читачів. Досліджено еволюцію й обгрунтовано структурні зміни читацького складу НБУВ на основі сформованої БД ВЧ.

  Скачати повний текст

Запропоновано оригінальний метод аналізу структури міждисциплінарної галузі знання комплексу екологічних дисциплін, який грунтується на властивостях екологічної інформації. Обгрунтовано використання методу компараторної ідентифікації екологічних текстів і розроблено формальний апарат опису процесу їх аналізу на основі моделі предметної галузі. Вперше сформульовано алгоритм автоматичної побудови спеціалізованого тезаурусу на підставі ознак галузевої належності дескрипторів. Наведено формальні алгоритми та реалізовано процедури автоматичної індексації та предметизації сукупності екологічних текстів у автоматизованій інформаційно-бібліотечній системі (АІБС) з урахуванням стилістичних особливостей їх графемної структури, ідентифікації їх позиції в ієрархічній структурі динамічної класифікаційної системи, що об'єктивно відображає предметну галузь, представлену текстами у складі АІБС.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання стосовно культурно-виховної ролі книги за умов формування інформаційного суспільства. З'ясовано історико-теоретичні проблеми формування книги як естетико-культурного чинника. Досліджено емоційні та естетичні мотиви читання та критерії оцінок творів художньої літератури, створено культурно-виховну модель актуалізації книги у виховному процесі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Концептуалізовано розвиток національної бібліотеки (НБ) і механізмів реалізації стратегій подолання цифрової нерівності за умов побудови інформаційного суспільства. Проаналізовано глобалізаційні фактори, що зумовлюють переформатування організаційно-функціонального устрою національних бібліотечних систем. Досліджено діяльність НБ за умов розгортання інформаційно-комунікаційного середовища національних бібліотечних систем. Обгрунтовано становлення системно-інтеграційної функції НБ і визначено тенденцію до утворення мережевої структури НБС. Зазначено, що подолання цифрової нерівності у країнах є можливим за умов створенням єдиного інформаційно-комунікаційного середовища бібліотек.

  Скачати повний текст

Теретично обгрунтовано й експериментально доведено наявність взаємовпливу настанов читачів і бібліотечних працівників на процес формування та структурування читацької аудиторії публічних бібіліотек за різними критеріями, основним з яких є критерій інтенсивності відвідувань бібліотек читачами. Досліджено бібліотекознавчу літературу, що висвітлює вітчизняний та зарубіжний досвід вивчення настанов відвідучів і бібліотекарів. Здійснено детальний соціально-психологічний аналіз процесу формування та структурування читацької аудиторії публічних бібліотек. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику вищої бібіліотечно-інформаційної освіти практичне соціально-психологічне навчання майбутніх бібіліотекарів з метою формування позитивних професійних настанов.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню виявлення особливостей розвитку і діяльності читацьких об'єднань як перспективної форми роботи бібліотеки. У дисертації теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено той факт, що читацькі об'єднання розвиваються у відповідності з загальними тенденціями малих соціальних груп, але мають особливості, пов'язані зі специфікою читацької діяльності. Визначено специфіку діяльності і впливу читацьких об'єднань на навколишнє культурне середовище. Розроблено методичні рекомендації по створенню об'єднань при бібліотеках та програму навчального курсу по підготовці бібліотечних працівників до групової діяльності читацьких об'єднань.

  Скачати повний текст

Досліджено історію становлення та розвитку основних напрямів і етапів вивчення складу читачів публічних бібліотек України та змісту їх читання у 1900 - 1930-і рр. На основі аналізу джерельної бази та історіографії уперше здійснено історико-бібліотекознавчу реконструкцію процесу розгортання діяльності бібліотек і науково-дослідних закладів з вивчення читацького контингенту. Визначено, що основними напрямами вивчення читачів публічних бібліотек були публічно-інформативний (характеризувався оприлюдненням у періодичних виданнях проблем змісту й особливостей читання з метою формування громадської думки на користь і доступність читання для всіх верств населення) і бібліотечно-соціологічний (утворився на основі інтеграції анкетно-структурного й бібліотечно-статистичного напрямів). Висвітлено діяльність українських бібліотекознавців щодо формування терміносистеми, обгрунтування теоретичних засад і апробації методів вивчення читачів.

  Скачати повний текст